Настає вік, коли суглоби повільно, але впевнено та з болем виходять з ладу. Особливо схильні до деформацій і больового синдрому тазостегнові суглоби. Коли ліки вже не допомагають, залишається лише одне — замінити пошкоджений суглоб на протез.
Заміна тазостегнового суглоба — це процес, який називається ендопротезуванням. Можна замінити весь суглоб, а можна — лише його частину. Штучні ендопротези повністю повторюють будову природних суглобів. Це дозволяє людині жити з тією ж амплітудою рухів, що була до операції.
Матеріал виготовлення ендопротезів
Штучні тазостегнові суглоби виготовляють із надміцного, гіпоалергенного матеріалу — поєднання кераміки, металу та полімерів, а докладніше — тут. Таке поєднання дозволяє створити міцний протез, який може слугувати від 20 до 30 років. З таким стороннім тілом, як називають ендопротез деякі пацієнти, ви назавжди позбудетеся виснажливого болю, що супроводжував вас до операції. Роботу тазостегнового суглоба сьогодні можна відновити лише за допомогою ендопротезування. Операція триває від пів години до кількох годин залежно від ступеня зношеності суглоба. День у відділенні інтенсивної терапії — і ви ще на тиждень потрапляєте до звичайної палати, після чого на власних ногах повертаєтеся додому.
Ще місяць-два не слід навантажувати прооперовану кінцівку, після чого вже можна сміливо вирушати навіть у тривалі піші прогулянки, кататися на велосипеді та займатися плаванням.
Що може завадити проведенню операції
З віком суглоби втрачають еластичність. Оскільки тазостегновий суглоб — найбільш навантажений у людському організмі, він страждає найбільше. Часто іншого виходу, як його замінити, просто не існує.
Однак існують об’єктивні причини, через які заміна цієї частини тіла неможлива. Цю хірургічну операцію не можна проводити людям із хронічними серцевими захворюваннями, а також тим, хто страждає на цукровий діабет. Перед проведенням подібної операції потрібно пройти обстеження та здати аналізи. Якщо за результатами аналізів і обстеження протипоказань немає, заміна тазостегнового суглоба може бути проведена. Робити чи не робити операцію — вирішує лікар. Лікар, що займається такою діяльністю, називається ортопед-травматолог.